Кліщ і нозематоз ослаблюють сім'ю поступово, а гнильці б'ють по найціннішому — по розплоду. Американський гнилець до того ж єдина хвороба бджіл, через яку до вас на пасіку приїде ветеринарний інспектор, а сусіди в радіусі кількох кілометрів потраплять під карантин. Тому пасічникові важливо не лише впізнати хворобу на стільнику, а й розуміти, що за законом належить робити далі.
Дві хвороби під одним словом
Слово «гнилець» об'єднує дві зовсім різні інфекції, схожі лише тим, що обидві гублять личинок і обидві мають запах.
- Американський гнилець (АГ) спричиняє спороутворювальна бактерія Paenibacillus larvae. Заражається молода личинка, проковтнувши спори з кормом, а гине вже в запечатаній комірці. Спори надзвичайно живучі: у старих стільниках, меду та інвентарі вони зберігають заразність десятиліттями, витримують кип'ятіння і звичайні дезінфекційні засоби. Назва не про географію: хвороба поширена в усьому світі.
- Європейський гнилець (ЄГ) спричиняє бактерія Melissococcus plutonius, яка не утворює спор. Личинки гинуть у відкритих комірках, зазвичай на 3–5-й день життя, до запечатування. Хвороба значно менш стійка, сильно залежить від стану сім'ї і часто спалахує навесні, коли годувальниць мало, а розплоду багато.
В обох випадках інфекцію вуликом розносять самі бджоли: чистильниці вигризають загиблих личинок, а потім годують здорових. Між вуликами й пасіками збудник мандрує з бджолами, що блукають, роями, під час крадіжки, з купленими сім'ями і — найчастіше — з інвентарем і стільниками з рук пасічника.
Американський гнилець: ознаки
На ранній стадії сім'я виглядає звично: бджоли літають, матка засіває. Перше, що помічає уважний пасічник, — строкатий розплід: замість суцільного килима однакових кришечок на стільнику з'являються пропуски, комірки різного віку й поодинокі дивні кришечки серед здорових.
- Кришечки темнішають, здаються вологими, западають і часто продірявлені — бджоли починають розкривати комірку із загиблою лялечкою, але кидають, і залишається нерівний отвір.
- Личинка під кришечкою з перламутрово-білої стає матово-жовтою, потім кавово-коричневою і перетворюється на однорідну тягучу масу, що осідає на нижній стінці комірки.
- Сірникова проба. Розкрийте підозрілу комірку сірником або зубочисткою, торкніться маси й повільно потягніть. За американського гнильця вона тягнеться тонкою тягучою ниткою завдовжки 2–3 см і більше, схожою на клей або розплавлену карамель. Жодна інша хвороба розплоду такої нитки не дає.
- Запах — характерний, що нагадує столярний клей або тухлу рибу; у сильно ураженої сім'ї його чути вже біля льотка.
- Кірочки. Через кілька тижнів маса висихає в темну, майже чорну кірочку, що щільно прилипає до нижньої стінки комірки. Її важко витягти навіть пінцетом, а бджоли зовсім не можуть. Якщо нахилити стільник до світла так, щоб зазирнути в комірки згори, кірочки добре видно. Іноді в комірці залишається й витягнутий «язичок» — залишок хоботка загиблої лялечки.
Європейський гнилець: ознаки
Європейський гнилець уражає відкритий розплід, і картина інша. Пасічник помічає, що личинки в комірках лежать якось неправильно й неоднаково.
- Здорова личинка лежить на дні комірки рівним білим кільцем. Хвора скручується, розгортається, піднімається по стінці, набуває неприродних поз, втрачає пружність.
- Колір змінюється з білого на жовтий, потім на сіро-жовтий і бурий; тіло стає в'ялим, крізь шкірку просвічують трахеї.
- Запах кислий, нагадує прокислий корм, іноді з відтінком гнилі — залежить від супутніх бактерій.
- Нитка під час сірникової проби не тягнеться або тягнеться ледь-ледь: маса водяниста, зерниста.
- Загибла личинка підсихає в м'яку, гумоподібну кірочку, яку бджоли легко виносять, — тому стільник часто виглядає строкатим просто через порожні комірки.
- Частина личинок усе ж доживає до запечатування і гине під кришечкою — тоді з'являються і запалі кришечки, що плутає діагноз.
Типовий час спалаху — весна й початок літа: у сім'ї багато розплоду, а годувальниць не вистачає, личинки недогодовані й уразливі. Сильна сім'я з добрим медозбором нерідко «переростає» хворобу сама; слабка — тане.
Як не сплутати з іншими хворобами розплоду
Строкатий розплід і загиблі личинки бувають не лише за гнильців. Таблиця допомагає розрізнити чотири часті причини.
| Ознака | Американський гнилець | Європейський гнилець | Мішечкуватий розплід | Застуджений розплід |
|---|---|---|---|---|
| Збудник | Бактерія P. larvae, спори | Бактерія M. plutonius | Вірус | Переохолодження, не інфекція |
| Який розплід гине | Запечатаний | Відкритий (3–5 днів) | Запечатаний і старші личинки | Будь-який, по краях гнізда |
| Кришечки | Темні, вдавлені, з дірочками | Переважно цілі; відкритих комірок багато | Продірявлені, іноді розкриті | Розкриті бджолами, по периферії |
| Личинка | Коричнева однорідна маса | Скручена, жовта, в'яла | Мішечок із рідиною, темна піднята голова | Сіра або чорна, ціла |
| Сірникова проба | Нитка 2–3 см | Не тягнеться | Не тягнеться, виймається цілою | Не тягнеться |
| Запах | Столярний клей | Кислий | Слабкий або немає | Слабкий, іноді кислий |
| Кірочка | Тверда, чорна, не відокремлюється | Гумоподібна, легко знімається | Схожа на човник, легко знімається | Немає |
| Коли | Увесь сезон, пік улітку | Весна, початок літа | Весна, холодна погода | Після поворотних холодів, під час розширення |
Застуджений розплід минає сам, щойно потеплішає, а бджоли вичистять комірки. Мішечкуватий розплід зазвичай відступає з добрим медозбором і заміною матки. Гнильці самі не минають, а американський ще й підпадає під дію закону.
Як підтвердити діагноз
Сірникова проба й запах дають обґрунтовану підозру, але остаточний діагноз встановлює ветеринарна лабораторія. Це не формальність: від результату залежить, що буде з вашою пасікою і з сусідніми.
- Не переставляйте рамки між вуликами й не об'єднуйте сім'ї, доки немає відповіді. Інвентар після підозрілої сім'ї — окремо.
- Виріжте зразок. Шматок стільника розміром приблизно 10×15 см з якомога більшою кількістю підозрілих комірок, без меду. Загорніть у папір, а не в плівку: у герметичному пакуванні зразок запліснявіє. Підпишіть номер вулика й дату.
- Передайте до лабораторії — самостійно або через районну ветеринарну службу. Лабораторія виділить збудника і, у разі американського гнильця, знайде спори.
- Експрес-тест на пасіці. Існують набори для швидкої діагностики АГ і ЄГ — за принципом тест-смужки: краплю суспензії з хворої личинки наносять на касету й за кілька хвилин бачать результат. Вони зручні для первинного сортування, але офіційним підтвердженням не вважаються.
- Запишіть усе: номер вулика, дату огляду, що бачили, які рамки чіпали. Ці дані знадобляться ветлікарю для визначення меж осередку.
Карантин і закон
У Білорусі, Росії та країнах ЄС американський гнилець належить до хвороб, про які обов'язково повідомляють ветеринарну службу. Підозра — уже привід зателефонувати: не треба чекати, доки загине пів пасіки. Відповідальність за поширення зарази на сусідні пасіки непорівнянна із втратою кількох сімей. Європейський гнилець у низці країн теж підлягає реєстрації, але заходи щодо нього помітно м'якші.
Що зазвичай відбувається після підтвердження діагнозу:
- На пасіку накладають карантин, а навколо неї визначають зону радіусом кілька кілометрів. У межах зони заборонено вивозити й ввозити бджіл, маток, стільники, мед для підгодівлі та інвентар; ветслужба оглядає сусідні пасіки.
- Сильно уражені сім'ї знищують. Бджіл умертвляють, стільники, рамки й утеплювач спалюють, вулики та інвентар обпалюють або дезінфікують. Це звучить жорстоко, але спори в кірочках не знищити інакше, а хвора сім'я — джерело зараження для всієї округи.
- Сім'ї з поодинокими ураженими комірками в низці країн дозволяють оздоровлювати переганянням на вощину: бджіл струшують у чистий продезінфікований вулик лише на рамки з вощиною, витримують без корму добу-дві, щоб вони витратили заражений мед у медових зобиках, потім підгодовують сиропом. Старі стільники з розплодом спалюють. В одних країнах цей метод застосовують широко, в інших допускають лише знищення — вирішує ветлікар.
- Карантин знімають через встановлений термін після ліквідації останньої хворої сім'ї та заключної дезінфекції, зазвичай після контрольних оглядів розплоду.
Що робити за європейського гнильця
Тут прогноз набагато кращий: збудник не утворює спор, і сім'я здатна впоратися з ним сама, якщо їй допомогти.
- Посилити сім'ю. Підставити рамку-дві друкованого розплоду, що виходить, із завідомо здорової сім'ї, скоротити гніздо, утеплити, за відсутності медозбору підгодувати. Більше годувальниць — кращий догляд за личинками.
- Замінити матку. Перерва в яйцекладці на 1–2 тижні дає бджолам час вичистити комірки, а молода матка часто дає гігієнічніше потомство. Навіть звичайна ізоляція матки в клітинці на кілька днів допомагає.
- Перегнати на вощину за сильного ураження — так само, як за АГ. Старі стільники з хворим розплодом перетопити або знищити.
- Усунути причину. Часто ЄГ спалахує у вологих вуликах, у сімей без перги або з кліщем — перевірте ураженість кліщем за статтею про вароатоз і не забувайте, що нозематоз ослаблює саме годувальниць.
Якщо після цих заходів протягом місяця картина не поліпшується, потрібна лабораторія — не виключено, що під «європейським» ховається американський гнилець або змішана інфекція.
Дезінфекція вуликів та інвентарю
Головна відмінність дезінфекції за гнильців від «звичайного» весняного прибирання — вона має знищувати спори. Звичайне миття й сонце тут не допомагають.
- Обпалювання. Дерев'яні корпуси, днища, дахи й рамки (якщо їх вирішили зберегти) обпалюють паяльною лампою або газовим пальником до рівномірного побуріння деревини, ретельно проходячи стики й кути. Пластикові вулики обпалювати не можна — їх миють гарячим лужним розчином.
- Луг. Гарячий розчин каустичної соди добре розчиняє віск і прополіс та знищує збудників. Так обробляють металевий інвентар, пластик, рамки. Обов'язкові окуляри й рукавички: луг обпікає шкіру й очі. Після обробки — промивання водою.
- Пероксид водню та оцтова кислота. Суміші на їх основі (надоцтова кислота) випускають як ветеринарні дезінфектанти, і вони діють зокрема на спори. Застосовуйте лише зареєстровані засоби за інструкцією та з зазначеною в ній експозицією.
- Дрібниці. Стамеска, щітка, димар, рукавички, ройовня, годівниці — усе, що торкалося хворої сім'ї, обпалюють або замочують у лузі. Тканинні рукавички й утеплювачі простіше спалити.
Порядок роботи: спочатку зішкребти віск і прополіс, потім дезінфекція. Під шаром прополісу вогонь спор не дістане.
Мед і віск
Мед із хворих сімей не можна згодовувати бджолам — ні своїм, ні чужим, ні залишати в доступному для бджіл місці. Для людини спори P. larvae не небезпечні, але під час карантину розпорядження медом з осередку зазвичай обмежене, уточнюйте у ветлікаря. Віск із заражених стільників домашнім перетоплюванням не знезаражується: спори переживають температуру плавлення. Стільники з розплодом із хворих сімей спалюють, а сушину без розплоду здають на переробку лише з повідомленням про зараження — на воскозаводах віск витримують за високої температури під тиском. Вощину купуйте у виробників, які стерилізують сировину.
Профілактика
Більшість спалахів гнильця на пасіці — наслідок чиєїсь економії: старих стільників «у доброму стані», дешевої сім'ї без документів, відра купленого меду для підгодівлі.
- Жодного чужого меду для підгодівлі. Мед із ринку чи з магазину може містити спори АГ — це один із найчастіших шляхів занесення. Годуйте власним медом від здорових сімей або цукровим сиропом.
- Не купуйте старі стільники та вживані вулики без обпалювання. Сушина невідомого походження — лотерея, у якій виграш невеликий, а програш — уся пасіка.
- Карантин для куплених сімей і спійманих роїв. Ставте їх окремо, на відстані від основної пасіки, й огляньте розплід через 3–4 тижні після того, як з'явиться перший запечатаний розплід. Купуйте бджіл із ветеринарним свідоцтвом.
- Тримайте сильні сім'ї. Гігієнічні бджоли розкривають і викидають хворих личинок раніше, ніж ті стануть заразними. Слабкі й безматочні сім'ї об'єднуйте або ліквідуйте, не залишайте їх «про всяк випадок».
- Не допускайте крадіжки. Сім'я, що загинула від гнильця, — буфет зі спорами для всієї округи. Льоток загиблої сім'ї закрийте одразу, стільники приберіть.
- Оновлюйте стільники. Щороку замінюйте приблизно третину стільників гнізда на вощину; темні старі стільники вибраковуйте.
- Дезінфікуйте інструмент між пасіками й обпалюйте стамеску після кожної підозрілої сім'ї.
- Оглядайте розплід регулярно — навесні після виставлення, у розпал сезону та під час складання гнізда на зиму — і ведіть записи. Терміни оглядів зручно звіряти з календарем пасічника, а про те, як сім'я розподіляє годувальниць і чому навесні личинки можуть недоотримувати корм, — у статті про бджолину сім'ю.
