Навесні сім'я, яка пішла в зиму сильною, раптом опиняється на трьох вуличках: льоток і передня стінка в бурих патьоках, по прилітній дошці повзають бджоли з роздутим черевцем. Так виглядає класичний нозематоз. Але хвороба має й другу, «тиху» форму, яка не залишає плям і непомітно з'їдає сім'ю цілий рік. Розберімося, хто збудник, як його знайти й що справді допомагає.
Два збудники: Nosema apis і Nosema ceranae
Нозема — не бактерія і не вірус, а мікроспоридія: одноклітинний паразит, споріднений із грибами. Він живе всередині клітин епітелію середньої кишки, де бджола перетравлює корм, розмножується, доки клітина не зруйнується, і виходить назовні у вигляді спор — овальних капсул розміром близько 4–6 мкм, у кілька разів дрібніших за пилкове зерно. Спора, що потрапила в кишечник із кормом, «вистрілює» полярну трубку в клітину й заражає її. За кілька тижнів в одній бджолі можуть бути десятки мільйонів спор.
У медоносної бджоли два види ноземи. Nosema apis описана ще на початку XX століття. Nosema ceranae прийшла від азійської бджоли Apis cerana, у Європі її виявили в середині 2000-х, і сьогодні в багатьох регіонах вона вже витіснила «стару» нозему. У науковій літературі обидва види з 2020 року відносять до роду Vairimorpha, але пасічники, як і раніше, кажуть «нозема», і ми теж.
| Nosema apis | Nosema ceranae | |
|---|---|---|
| Сезон | Пік наприкінці зими й навесні, улітку майже зникає | Цілий рік, улітку не зникає |
| Пронос | Так, класичні бурі плями на льотку й рамках | Як правило, немає |
| Що видно | Бджоли, що повзають, роздуте черевце, слабкий весняний розвиток | «Тиха загибель»: сім'я втрачає льотних бджіл, мед і розплід залишаються |
| Холод | Спори добре переносять мороз | Спори чутливіші до холоду, але краще переносять спеку |
| Як розрізнити | За формою спор під мікроскопом — ненадійно; точно розрізняє лише лабораторний ПЛР-аналіз | |
Як заражаються і чому саме взимку
Спори виходять із бджоли з калом. У сезон, поки бджоли спорожнюються в польоті, це майже не страшно. Біда починається, коли хвора бджола змушена випорожнюватися всередині гнізда: молоді бджоли чистять забруднені стільники, заражаються, і за кілька тижнів спори є в більшості бджіл сім'ї. Другий шлях — спільна напувалка, корм, інвентар і рамки з хворої сім'ї.
Зимівля — найвразливіший час. За п'ять–шість місяців без обльоту задня кишка накопичує все неперетравлене, і що більше в кормі баласту, то раніше вона переповнюється. Тому нозематоз майже завжди йде в парі з поганою зимівлею:
- Падевий і вересовий мед — багато мінеральних солей і речовин, що не перетравлюються, кишечник переповнюється задовго до весни. Про вибір зимового корму — у статті про зимівлю.
- Вогкість: краплі зі стелі й пліснява на стільниках; бджоли непокояться, більше їдять, а спори у вогкості живуть довше.
- Довга зима без обльоту і теплий, задушливий зимівник.
- Неспокій: миші, синиці, стукіт, різкі запахи — усе, що змушує клуб заворушитися і їсти.
- Зношена сім'я зі старою маткою, у якої восени не вивелися повноцінні зимові бджоли.
Перший пронос у вулику запускає ланцюгову реакцію: плями на стільниках → зараження чистильниць → нові хворі → ще більше проносу. До обльоту така сім'я може втратити половину бджіл, а решта заражає перший весняний розплід через корм.
Ознаки хвороби
За класичного нозематозу, спричиненого Nosema apis, діагноз видно майже від хвіртки пасіки:
- Сліди проносу. Бурі патьоки й цятки на льотку, прилітній дошці та передній стінці, а коли відкриєте вулик, — на верхніх брусках і стільниках. Запах кислий.
- Бджоли, що повзають. Нездатні злетіти, із тремтячими крилами, вони розповзаються від вулика й гинуть на снігу.
- Роздуте черевце. Від легкого натискання виділяється рідкий кал; бджола млява, крила нерідко розставлені.
- Слабкий весняний розвиток. Сім'я після обльоту не росте, розплоду мало, матка часто гине або її замінюють: нозема уражає і її.
Nosema ceranae поводиться інакше. Проносу зазвичай немає, бджоли виглядають чистими, але живуть помітно менше: паразит підвищує витрати енергії та відчуття голоду. Льотні бджоли не повертаються з поля, і сім'я «тане» за повного вулика корму й розплоду. Її легко сплутати із втратою матки, отруєнням або наслідком вароатозу. Єдиний спосіб розібратися — зазирнути в кишечник.
Діагностика: від льотка до мікроскопа
Пронос на льотку — ще не діагноз: пронос у бджіл буває і без ноземи, на паді чи у вологому вулику, а нозематоз без проносу трапляється дедалі частіше. Перевіряють на трьох рівнях.
Кишечник бджоли
Найшвидший домашній тест. Візьміть живу бджолу з льотка або свіжу з осипу, тримайте за груди, пінцетом ухопіть жало разом з останнім сегментом черевця й повільно потягніть — слідом за жалом витягнеться вся кишка.
- У здорової бджоли середня кишка рожевувато-коричнева або світло-жовта, пружна, з чіткими поперечними перетяжками — схожа на сегментований шнур.
- У хворої — білувата, молочно-сіра, роздута й в'яла, перетяжки згладжені або не видні; від натискання кишка рветься.
Мікроскоп
Достатньо учнівського мікроскопа зі збільшенням 400×. Черевця 20–30 бджіл розітріть у ступці з кількома мілілітрами води, краплю суспензії нанесіть на предметне скло під покривне. Спори ноземи — однакові овальні блискучі «рисові зерна» з товстою стінкою та чітким контуром; однаковість розміру й форми відрізняє їх від пилку, дріжджів і бульбашок повітря. Відрізнити apis від ceranae за формою не можна: спори ceranae трохи дрібніші, але різниця в межах розкиду; це робить лише лабораторія методом ПЛР.
Ветеринарна лабораторія
Для точної відповіді надішліть пробу до районної або обласної ветлабораторії: 30–50 живих бджіл з льотка або з верхньої частини гнізда (або стільки ж свіжого осипу) від кожної підозрілої сім'ї. Запакуйте в паперовий пакет або картонну коробочку з номером вулика — не в поліетилен, де бджоли швидко загнивають, — і доставте того самого або наступного дня. Лабораторія зазначить ступінь зараження. За різними джерелами, межею між «спостерігати» і «діяти» вважають близько мільйона спор на бджолу, але рішення ухвалюють разом із ветлікарем.
Здорова і хвора сім'я: порівняйте за ознаками
| Ознака | Здорова сім'я | Нозематоз |
|---|---|---|
| Льоток і передня стінка | Чисті, сухі | Бурі патьоки, цятки, кислий запах |
| Поведінка під час обльоту | Дружний обліт, бджоли повертаються | Млявий обліт, бджоли повзають, гинуть на снігу |
| Черевце бджіл | Звичайне, рухливе | Роздуте, від натискання виділяється кал |
| Осип | Сухий, цілі бджоли, помірно | Багато, вологий, злиплий, у плісняві |
| Верхні бруски й стільники | Чисті | Плями проносу, особливо біля льотка й у центрі гнізда |
| Середня кишка | Рожево-коричнева, з перетяжками | Білувата, роздута, без перетяжок |
| Розвиток у квітні–травні | Швидко нарощує розплід | Тупцює на місці, матку часто замінюють |
| Спори під мікроскопом (400×) | Поодинокі або немає | Десятки й сотні в полі зору |
Профілактика: хвороба слабкої зимівлі
Нозема в невеликій кількості є майже в кожній сім'ї; хворобою вона стає там, де бджоли ослаблені й змушені бруднити гніздо. Тому головна профілактика — добра зимівля, а не «обробка від ноземи».
- Сильні сім'ї в зиму: 7–9 вуличок, молода матка, зимові бджоли без кліща; слабкі об'єднуйте в серпні–вересні.
- Якісний корм: світлий квітковий мед або перероблений сироп; падь і вересовий мед із гнізда прибрати.
- Сухо й спокійно: тепла стеля, вентиляція, захист від мишей і синиць, жодних зайвих оглядів.
- Чисті стільники: щороку вибраковуйте темні й забруднені, навесні гніздо — на світлій сушині.
- Ранній обліт: із зимівника виставляйте за першої нагоди, на волі розчищайте сніг біля льотків і підкладайте темну плівку, щоб бджоли не сідали на сніг.
- Дезінфекція інвентарю: стамеску, рукавички, сітки мийте й обпалюйте; рамки й вулики від хворих сімей не ставте здоровим без обробки.
Оцтова кислота для стільників
Стільники від хворої сім'ї не можна просто просушити й прибрати на зберігання — спори переживуть рік і більше. Перевірений спосіб — пари концентрованої (льодяної) оцтової кислоти. Рамки ставлять у корпуси, стос закривають, зверху кладуть тканину або вату, змочену кислотою, і витримують кілька діб за плюсової температури; витрата на корпус — за довідником для вашого вулика. Потім стільники провітрюють щонайменше два тижні, доки не зникне запах. Кислота роз'їдає метал (дріт, розділові ґрати) й обпікає шкіру та дихальні шляхи — працюйте в рукавичках, окулярах і респіраторі. Вулики обпалюють паяльною лампою й миють гарячим лужним розчином.
Лікування: що працює, а що ні
Чесно про препарати. Єдиним специфічним засобом десятиліттями був антибіотик фумагілін. Він пригнічує розмноження паразита в клітинах, але не вбиває спори, тому після курсу хвороба нерідко повертається, а за Nosema ceranae, за даними низки досліджень, ефект ще коротший. У Європейському Союзі фумагілін для бджіл не зареєстрований і заборонений: для нього не встановлено допустимого залишку в меду. У Білорусі та Росії його історично застосовували, і він згадується в старих посібниках; сьогодні в обох країнах зареєстровано низку ветпрепаратів проти нозематозу, і обирати їх треба за призначенням ветеринарного лікаря й суворо за інструкцією, з урахуванням термінів очікування до медозбору.
Підтримувальні заходи, які справді допомагають
Більшість сімей зі слабким і середнім зараженням одужують без ліків, якщо дати їм те, чого забракло взимку: обліт, тепло й добрий корм. Улітку, коли бджоли щодня спорожнюються поза вуликом, Nosema apis майже зникає сама.
- Ранній очисний обліт — перше й головне. Виставте сім'ї із зимівника, відкрийте льотки, у теплу годину можна зняти дах, щоб сонце прогріло стелю й підняло бджіл.
- Тепле стиснене гніздо. Скоротіть до вуличок, які бджоли щільно займають, утепліть, зменште льоток: тепла сім'я менше витрачає сил і швидше виводить розплід.
- Чистий корм. Замініть забруднені й падеві рамки світлими медовими із запасу або дайте теплий густий сироп невеликими порціями.
- Пробіотики, кислоти, рослинні добавки. У продажу багато засобів — від сиропів із молочнокислими бактеріями до настоїв полину. Доказова база в них слабка; шкоди зазвичай немає, але обліт, корм і чистий вулик вони не замінюють.
- Молода матка. Заражена матка часто сама виснажується до червня — замініть її за першої нагоди.
Переганяння в чистий вулик
За середнього й сильного зараження найдієвіше — прибрати сім'ю із забруднених стільників теплого дня після обльоту.
- Підготуйте чистий вулик. Продезінфікований корпус, світлі стільники з медом зі здорових сімей, дві–три рамки вощини.
- Зберіть гніздо за силою. Стільки рамок, скільки вуличок займає сім'я, плюс одна; мед — по краях, у центрі — чисті стільники під розплід.
- Перенесіть бджіл. Струсіть бджіл із маткою в новий вулик; рамки з добрим друкованим розплодом без плям можна перенести, забруднені — ні.
- Приберіть старе. Забруднені стільники — на перетоплювання, вулик — на дезінфекцію, осип — спалити або закопати, а не витрушувати біля льотка.
- Утепліть і підгодуйте. Скоротіть льоток, дайте теплий сироп або медову рамку, через 7–10 днів перевірте розплід і кишечник у кількох бджіл.
Коли сім'ю краще ліквідувати
Жалість тут поганий порадник. Сім'я на двох–трьох вуличках, із сильним проносом, бджолами, що повзають, і без розплоду до середини квітня майже не має шансів відновитися, а до літа буде розсадником спор для всієї пасіки. Об'єднувати її зі здоровою не можна: заразите обидві. Таку сім'ю умертвляють, стільники перетоплюють, вулик дезінфікують. Одна втрачена сім'я дешевша за хвору пасіку. Так само безкомпромісно діють і за заразних хвороб розплоду — про них у статті про гнильці.
Нозема, кліщ і календар
Нозематоз рідко приходить сам. Кліщ варроа, живлячись жировим тілом, ослаблює імунітет і вкорочує життя зимових бджіл, і така сім'я хворіє на нозематоз тяжче. Тому осінній контроль ураженості кліщем зі статті про вароатоз — теж профілактика нозематозу. Корм, сухий вулик і сильна сім'я описані в статті про зимівлю, а терміни підкаже календар пасічника: аналіз осипу в лютому, ранній обліт у березні, ревізія й переганяння у квітні, заміна стільників у травні–червні.
Нозематоз видно лише в порівнянні: ця сім'я облетілася гірше за ту, у цієї осип мокрий, а в тієї сухий. Позначайте стан кожної сім'ї навесні в журналі оглядів застосунку Beehive: силу, чистоту льотка й рамок, якість обльоту, результат аналізу. За рік–два записи покажуть, які сім'ї та вулики регулярно виходять із зими з проносом, а це вказує на причину — вогкий куток пасіки, падевий медозбір, старі стільники — точніше за будь-яку окрему пробу.
