Після відкачування головного меду сезон не закінчується. Із середини серпня й до перших заморозків сім'я живе на пізньому взятку — з вересу, золотарника, пожнивних посівів і придорожніх бур'янів. Цей взяток рідко дає товарний мед, але саме він вирішує, скільки зимових бджіл виростить сім'я і на чому вона зимуватиме. Розберімося, що цвіте восени, який із пізніх медів небезпечний на зиму і як провести останні тижні сезону, щоб навесні відкрити сильні вулики.
Навіщо сім'ї пізній взяток
Головна цінність пізнього взятку — не бідони меду, а бджоли. Із середини серпня до кінця вересня в середній смузі виводиться зимове покоління: бджоли, які проживуть не п'ять–шість тижнів, а шість–вісім місяців, перезимують і виростять перший весняний розплід. Щоб матка продовжувала червити, а молоді бджоли накопичили жирове тіло, до вулика щодня мають надходити бодай невеликі порції нектару й свіжий пилок. Підтримувальний взяток 200–500 г на добу для цього важливіший, ніж короткий бурхливий принос.
Друге завдання — поповнити запаси. Якщо влітку ви відкачали багато, а в серпні–вересні в гнізді порожньо, сім'ю доведеться годувати сиропом. Добрий пізній взяток із фацелії чи буркуну може закрити значну частину зимових кормів природним медом.
Але пізній взяток має й зворотний бік. Сильний принос у вересні, особливо з вересу чи гречки, бджоли складають просто в гніздо: мед займає комірки, з яких виходить останній розплід, матці бракує місця, і вирощування зимових бджіл обривається передчасно. Сім'я йде в зиму з повними стільниками, але нечисленною — і з кормом, який сам собою може бути поганим для зимівлі. Тому восени доводиться стежити не лише за тим, щоб корм був, а й за тим, який він і де лежить.
Що цвіте в серпні–жовтні
Нижче — пізні медоноси й пилконоси для Білорусі та середньої смуги Росії приблизно в тому порядку, в якому вони зацвітають. Строки й продуктивність подано орієнтовно: у різні роки й у різних місцевостях вони помітно розходяться.
Іван-чай, буркун та інші, що доцвітають
Частина літніх медоносів захоплює й серпень. Іван-чай (зніт вузьколистий) на зрубах і згарищах цвіте з кінця червня до середини серпня, і в прохолодне дощове літо його остання хвиля може дати помітний принос. Буркун білий і жовтий другого року цвіте з червня до вересня, у літературі йому приписують 200–300 кг меду з гектара й більше; світлий буркуновий мед — один із найкращих зимових кормів. Волошка лучна й цикорій на узбіччях і перелогах тягнуться до вересня, осот польовий і будяк на занедбаних полях цвітуть у липні–вересні й подекуди дають основний «бур'яновий» взяток кінця літа. М'ята й меліса біля води та на городах — липень–вересень, за медом скромні, але бджоли охоче їх відвідують.
Гречка пізньої сівби
Гречка, посіяна наприкінці червня — на початку липня, цвіте в серпні й дає останній сильний взяток у польових районах. Нектар вона виділяє переважно в першій половині дня й за теплої вологої погоди; орієнтир продуктивності — 70–100 кг/га. Гречаний мед темний, із великим вмістом мінеральних речовин. Для зимівлі він допустимий, але гірший за світлі меди: баласту в ньому більше, і за великих запасів до весни можливий пронос.
Пожнивні посіви: фацелія, гірчиця, редька, суріпиця
Найкерованіший пізній взяток дають культури, які сіють після збирання зернових — на сидерати, корм або спеціально для бджіл. Фацелія зацвітає через 5–6 тижнів після сівби й цвіте 4–6 тижнів; за різними джерелами вона дає 150–300 кг/га й виділяє нектар навіть у прохолодну погоду. Мед світлий, довго не кристалізується — добрий на зиму. Гірчиця біла зацвітає ще швидше, через місяць після сівби, але її мед, як і ріпаковий та суріпицевий, сідає в стільниках за лічені тижні: у зимовому кормі його бути не повинно. Редька олійна цвіте до самих заморозків і витримує легкі морози — це цінне пізнє джерело пилку, а її мед теж швидко кристалізується.
Якщо у вас є домовленість із господарством або власна земля, сівба фацелії чи гірчиці в середині липня — надійний спосіб дати сім'ям підтримувальний взяток до кінця вересня. Строк, коли зацвіте поле, залежить від погоди: у спеку й посуху — раніше й коротше, у прохолоду — пізніше й довше.
Верес звичайний
Верес звичайний (Calluna vulgaris) росте на бідних піщаних ґрунтах — у соснових борах, на пустках, старих згарищах і зрубах. Цвіте з початку серпня до середини–кінця вересня, приблизно місяць–півтора; у Білорусі (особливо на Поліссі та в соснових масивах) і в Польщі кочівля на верес — давня традиція. Продуктивність оцінюють дуже по-різному, від 50 до 200 кг/га: у сухий рік верес майже не виділяє нектару, а у вологий і теплий вересень вулики на вагах додають по кілограму на день.
Вересовий мед ні з чим не сплутаєш: темно-бурштиновий із червонуватим відтінком, терпкий, з гіркуватим післясмаком. Головна його особливість — тиксотропність: мед у стільниках желеподібний і за звичайного відкачування з комірок не вилітає. Стільники або продають у вигляді секцій, або мед «розпушують» спеціальними голками чи пресують. Для зимівлі він не годиться: багато білка й мінеральних солей, велике навантаження на кишечник. Якщо сім'ї стояли на вересі, на зиму їм залишають мед із літніх медоносів або замінюють вересовий корм сиропом.
Золотарник канадський
Золотарник канадський (Solidago canadensis) і близький до нього золотарник гігантський — інвазивні види, які за останні десятиліття зайняли пустирі, узбіччя, покинуті поля й береги річок по всій Білорусі, Україні та середній смузі. Для природи це лихо, але для бджіл у вересні — часто єдине масове джерело нектару й пилку. Цвіте з серпня до жовтня, орієнтир продуктивності — 50–100 кг/га, а пилку дає особливо багато: обніжжя яскраво-жовте, важке.
Мед золотарника золотисто-жовтий, із різкуватим запахом, який багатьох відлякує у свіжому вигляді й пом'якшується в міру дозрівання. Кристалізується він швидко, протягом кількох тижнів, тому як єдиний зимовий корм ризикований; у суміші з іншими медами в невеликій частці зазвичай лиха не завдає. Головна цінність золотарника — пилок для вирощування зимових бджіл.
Череда й інші медоноси біля води
У вологих місцях — по берегах ставків і канав, на болотистих луках — у серпні–вересні цвітуть череда, плакун, сусак, пізня м'ята. Окремо це скромні медоноси (череді приписують 30–70 кг/га), але пасіка біля води нерідко тримається на них увесь вересень, коли поля вже зібрано.
Плющ — останній взяток Західної Європи
Для пасічників Британії, Франції, Німеччини та інших країн із м'якою осінню останній взяток — це плющ звичайний (Hedera helix). Його непоказні зеленкуваті суцвіття розкриваються у вересні–жовтні й у теплу погоду буквально гудуть від бджіл. Плющ дає багато пилку й нектару, але мед із нього кристалізується за лічені дні й стає твердим, як камінь. У Британії сім'ї нерідко зимують на плющовому меду, проте багато пасічників воліють, щоб у гнізді він лежав у суміші з ранішим медом або сиропом. У Білорусі та середній смузі плющ не цвіте — він тут не зимує у відкритому ґрунті.
Падь: взяток, якого краще б не було
У сухе спекотне літо й теплу осінь, коли квітів мало, бджоли збирають падь — солодкі виділення попелиць і червеців на ялині, сосні, ялиці, липі, дубі, вербі. У Білорусі та середній смузі падевий взяток зазвичай триває в липні–вересні, з лісових пасік приносять до кількох кілограмів на день, а в Центральній Європі ялиновий і ялицевий падевий мед — дорогий і цінований продукт. Але для бджіл, що зимують, він небезпечний: у ньому в кілька разів більше мінеральних солей, декстринів і важкозасвоюваних цукрів, ніж у квітковому. Узимку бджоли не облітуються, неперетравлене накопичується в кишечнику, і до лютого сім'я захворює на пронос, слабне, нерідко до цього додається нозематоз.
Пізні медоноси з першого погляду
| Рослина | Строки | Що дає | Продуктивність, кг/га | Мед на зиму |
|---|---|---|---|---|
| Іван-чай (доцвітання) | до середини серпня | нектар, пилок | 300–500 | добре |
| Буркун другого року | червень – вересень | нектар, пилок | 200–300 | добре |
| Гречка пізньої сівби | серпень | нектар, пилок | 70–100 | допустимо, гірше за світлі |
| Фацелія пожнивна | серпень – жовтень | нектар, пилок | 150–300 | добре |
| Гірчиця біла, суріпиця | серпень – вересень | нектар, пилок | 40–100 | ні — швидко кристалізується |
| Редька олійна | серпень – заморозки | нектар, пилок | 40–100 | ні — швидко кристалізується |
| Верес звичайний | серпень – вересень | нектар, трохи пилку | 50–200 | ні — желеподібний, багато білка |
| Золотарник канадський | серпень – жовтень | нектар, багато пилку | 50–100 | ризиковано — швидко сідає |
| Осот, будяк | липень – вересень | нектар, пилок | 80–130 | добре |
| Волошка лучна, цикорій | липень – вересень | нектар, пилок | близько 100 | добре |
| Череда, м'ята, меліса | серпень – вересень | нектар, пилок | 30–100 | добре |
| Плющ (Західна Європа) | вересень – листопад | нектар, пилок | по-різному | ризиковано — сідає каменем |
| Падь із хвойних і листяних | липень – вересень | падь | залежно від погоди | ні — пронос, нозематоз |
Цифри продуктивності — з різних довідників і практичних спостережень; це потенціал рослини за суцільного покриву, а не те, що принесе одна сім'я. Насправді бджоли збирають малу частку, і все вирішують погода й відстань до поля.
Падевий і вересовий мед у зимівлі
Огляд на початку вересня має відповісти на два запитання: чи досить у гнізді корму і який він. Насторожити мають:
- темний, майже чорний або зеленкуватий мед у відкритих комірках, зібраний після відкачування головного взятку, хоча гречки поблизу немає;
- відсутність квіткового аромату, солодовий чи «смолистий» присмак;
- бджоли, що літають на дерева, а не на квіти, у спекотні безвзяткові дні; липке листя й хвоя в лісі;
- желеподібний мед, який не витікає з розпечатаних комірок, якщо пасіка стояла поряд із вересом.
Падь перевіряють простими домашніми пробами: ложку меду розчиняють у рівному об'ємі води й додають вапняну воду або 96-відсотковий спирт — падевий мед дає каламуть і пластівці, квітковий залишається прозорим. Проби грубі, але для рішення «міняти чи ні» їх досить. Якщо маєте сумніви, віднесіть зразок до ветлабораторії.
Що робити, якщо сумнівний мед у гнізді є:
- Відкачати падевий і вересовий мед із рамок, поки тепло й бджоли можуть переробити заміну. Падевий — на продаж або на весняну підгодівлю, вересовий — цінний товарний мед.
- Замінити сиропом. Класичний орієнтир — завершити годівлю до 10–15 вересня в середній смузі, щоб переробку взяли на себе ще літні бджоли, а не зимове покоління. Сироп 1:1 або 3:2 (цукор : вода), порціями по 2–4 л увечері.
- Переставити рамки із запечатаним світлим медом від літніх медоносів, якщо вони є в запасі, — найкращий варіант, що не потребує переробки.
Як зібрати гніздо на зиму й скільки корму залишити, докладно описано в статті про зимівлю бджіл.
Як використати пізній взяток
Нарощування зимових бджіл
Поки триває навіть скромний принос, не скорочуйте гніздо: матці потрібні вільні комірки, а бджолам — місце для перги. Рамки з пергою в серпні — не менша цінність, ніж мед: без білка зимові бджоли не накопичать запасів у тілі. Скорочення й утеплення гнізда — справа кінця вересня, коли вийшов останній розплід, а не середини серпня «за календарем».
Сім'ї з молодими матками поточного року червлять восени довше й охочіше. Якщо на пасіці є стара матка, яку ви збиралися замінити, найкращий час для заміни — липень–серпень: молода матка на пізньому взятку наростить зимове покоління, а стара обірве яйцекладку раніше.
Кочівля на верес
На верес вивозять лише сильні сім'ї, наприкінці липня — на початку серпня, до початку цвітіння, з мінімальним запасом меду в гнізді, щоб вересовий мед не змішувався із зимовим кормом. Зручні магазини на напіврамку й секційні рамки для стільникового меду. Назад сім'ї повертають одразу по закінченні цвітіння, зазвичай у середині–наприкінці вересня, і тут-таки перевіряють, що залишилося в гнізді: верес сідає в розплідну частину, і такі рамки замінюють. Через усі ці клопоти кочівля на верес виправдана лише за доброго збуту стільникового й пресованого меду.
Захист від злодійства
Щойно взяток обривається — а восени це стається за один холодний день, — на пасіці починається злодійство. Сильні сім'ї грабують слабкі, під час підгодівлі — усіх, кого зможуть. Скоротіть льотки до 2–3 см, не залишайте на пасіці відкритих стільників і крапель сиропу, годуйте ввечері після льоту, не оглядайте сім'ї довго в безвзяткові дні. Злодійство восени — ще й головний шлях занесення кліща із сімей, що гинуть, своїх і сусідських.
Обробка від варроа
Між останнім взятком і зимівлею — головне вікно для боротьби з кліщем. Основну обробку проводять одразу після відкачування головного меду, наприкінці липня — у серпні, щоб зимові бджоли виводилися вже з чистого розплоду; на пасіках, які стояли на вересі, її роблять одразу після повернення. Що пізніше обробка, то більше зимових бджіл кліщ устиг пошкодити ще в стадії лялечки. Контрольний підрахунок наприкінці вересня — у жовтні покаже, чи потрібна додаткова обробка в безрозплідний період. Про методи й пороги — у статті про вароатоз.
- Не скорочувати гніздо, поки триває принос і виходить останній розплід.
- Перевірити корм на початку вересня: кількість і якість, проби на падь.
- Сумнівний мед відкачати або замінити до середини вересня.
- Скоротити льотки, підгодовувати ввечері, не тримати стільники відкритими.
- Обробити від кліща після відкачування, перевірити результат у жовтні.
Строки пливуть: як зрозуміти, що взяток закінчився
Усі дати в цій статті — орієнтир для центру Білорусі та середньої смуги. На півдні України верес і золотарник відцвітають раніше, а гречка пізньої сівби ще цвіте у вересні; на півночі Росії верес — майже єдиний осінній медонос, а в Західній Європі сезон закриває плющ у листопаді. Та й в одному місці рік на рік не схожий: сухий серпень зсуває цвітіння, а теплий вересень подовжує його на два тижні.
Щоб оцінити строки для своєї місцевості, відкрийте карту цвітіння медоносів: вона показує, коли у вас зацвітають верес, золотарник, фацелія та інші рослини. Той самий календар цвітіння для координат вашої пасіки є в картці пасіки в застосунку Beehive. А найчеснішу відповідь на запитання «чи закінчився взяток» дає контрольний вулик на вагах: поки ввечері вага зростає бодай на 100–200 г — бджоли ще носять; щойно кілька днів поспіль вага стоїть або падає, взяток закінчився, і час завершувати осінні роботи. Для великих міст Білорусі та Росії є готові календарі цвітіння.
Висновок
Пізній взяток — остання можливість сезону вплинути на зимівлю. Добре, якщо він скромний, але тривалий: такий взяток вирощує зимових бджіл, не забиваючи гнізда. Добре, якщо він із фацелії, буркуну чи різнотрав'я: такий мед можна залишити на зиму. Гірше, якщо він із вересу, золотарника чи паді: тоді у вас є вересень, щоб замінити корм. Весняні й літні медоноси, з яких починається сезон, описано в статтях про весняні та про літні медоноси, а послідовність осінніх робіт за місяцями — у календарі пасічника.